Шкільний експрес №1 (вересень 2012 року)
Єднаймося, шкільна родино. Нас дзвоник кличе в дальню путь! Веселими червонобокими яблуками закотилися в свіжу отаву вересневі дні… Здається тільки-но проспівав свою бадьору пісню в руках малого першокласника перший дзвоник, а вже падають на зелену траву шкільного подвір’я золоті монетки березового листя. Тільки-но тужили-сумували (закінчились канікули!), а вже й перестали згадувати, забули за щоденними клопотами: повторення, параграфи, задачі, практичні, а ось і перші контрольні роботи!.. А ще ж запрошують гуртки і секції, а вечори такі теплі, що мимоволі забуваєш про алгебру!.. І над усім цим, над нерозважливими головами одинадцятикласників домокловим мечем висять три великі літери – ЗНО!
Наші кореспонденти цього разу не брали інтерв’ю. Вони вирішили потихеньку зазирнути у класи…
1 клас. Їх так багато, що найголовніша задача – вивчити одне одного. Ходять, тримаючись за руки, напевно, щоб не загубитися.
2 клас. Освоюються у новому приміщенні – кабінеті української мови і в роздягальні навпроти почуваються, як телятка в загоні чи мавпенята у вольєрі.
3-А клас. Пишаються тим, що вчаться в колишній учительській, навіть забули галасувати.
3-Б клас. Заздрять паралельному класу. А по секрету сказали, що нічим не гірші за 3-А, і якби кабінет директора або хоч завуча був більший…
4 клас. Уже почуваються випускниками початкової школи і мріють: кому наліво – у 5 клас, кому направо – у дитячий садок.
5 клас. Готуються до посвяти в п’ятикласники, як до великого свята. Вчать пісеньку п’ятикласників, вчать імена та по батькові вчителів, а ще, про всяк випадок, наробили з півсотні літачків. Зробили б і більше, та зошити закінчилися…
6 клас. «Веселі хлоп’ята» і серйозні дівчата. Мріють, щоб кожен урок був грою, змаганням, розвагою, тоді вони вивчать навіть вищу математику й китайську мову…
7 клас. Ще не вийшли в думках з канікул, зате в поведінці увійшли в фазу «Тримайте мене семеро!». Виглядають з курсів класного керівника, а точніше – турботливу й вимогливу маму – Едіту Борисівну, щоб повинитися і пообіцяти, що більш ніколи-ніколи…
8 клас. Уже встигли провести загальношкільне свято, вшанувати почесного гостя – ветерана Великої Вітчизняної війни. Як завжди, активні, творчі…
9 клас. Уже побували на екскурсії. Та ще якій! Море задоволення від участі у давньому українському дійстві, враження від якого висловлюють так: «The best!!!))»
10 клас. Здивовано озираються по класу, де половина парт порожні, але обіцяють, що візьмуть не кількістю, а якістю.
11 клас. Випускники. До фінішу – якихось вісім місяців. В активній фазі поки що лише туристична діяльність. На уроках – штиль і тиша. Прокидайтеся! Виспитеся у вузі між сесіями…
ЦІКАВІ СПРАВИ
Урок-подорож, урок-екскурсія, урок-гра Саме так можна назвати урок української літератури у 9 класі, на якому школярі вивчали українське весілля як грандіозну народну драму. Незвичним був час – субота. Багато хто не хотів рано вставати у вихідний. Проте не пошкодував жоден. Незвичним було і місце – Музей українського весілля у селі Великі Будища Диканського району. Дев’ятикласникам, яких давно знають як акторів театру «Експромт», було особливо цікаво самим спробувати себе у ролях дивовижного спектаклю – давнього обряду весілля, із перевдяганнями, піснями, жартами та примовками. А весела свашка Оксана і розповідала, і знайомила з експозицією музею, і повчала, і пісень весільних, яких ми ніколи не чули, зі своїми подругами співала. Що й казати: незвичайний музей і незабутній урок! (Альона Полтавець) Туристські перегони Незвичайні змагання на шкільному подвір’ї організували для учнів 5 – 10 класів учнівський комітет (голова Дарина Гейко) спільно з туристсько-краєзнавчим гуртком (староста Артем Рак) за сприяння педагога-організатора В.В. Яковенко та заступника директора з НВР Н.М. Михайлик розробили маршрути для кожного класу. І в останню п’ятницю вересня у призначений час команди енергійно рушили в дорогу, з ентузіазмом розгуючи мудрі загадки-підказки маршруту. На фініші переможців чекав солодкий приз. Такий захід проходив для великої групи дітей уперше, тому, звісно, були «проколи», але вони не знизили рівня азарту гри. А отже, чекатимемо з нетерпінням ще ретельніше підготовленого нового змагання!
Поетична рубрика від Олі Серажим
Першокласнику Осінь всіх покликала у клас, Чути сміх дитячий тут довкола. Квітами і сторінками букварів Знов замайоріла наша школа. Бачу трохи страху у твоїх очах, Та не скривдять тут тебе ніколи. Перший раз з портфелем на плечах Ти сьогодні поспішаєш в школу.
Першій учительці Л.Ф. Гуржій . Дивлюся в твої очі й бачу ласку. Вони такі бездонні й голубі! Щороку дарувала ти нам казку, Багато ми завдячуєм тобі. Чотири роки швидко пролетіли, Та ось пішли ми вже у восьмий клас… Для тебе ж завжди будем ми маленькими дітьми, Ти – першим вчителем для нас. Нехай у твоїй долі щастя буде, А посмішка не сходить із лиця, Нехай горить отой вогонь надії, Що запалила ти у нас в серцях!
Випуск до друку підготували черговий редактор Ольга Серажим та керівник літстудії А. В. Гейко
|