Мачухівський НВК

Полтавська районна державна адміністрація

Відділ освіти Районний методичний кабінет

З досвіду роботи учителя історії Голуба Сергія Васильовича

Мачухи 2011

Засоби формування в учнів позитивної мотивації навчальної активності при вивченні історії. Голуб С.В. Збірник матеріалів. – Полтавський район, с. Мачухи; РМК. – 38 сторінок. Автор: Голуб С.В.

Рецензенти: Михайлик Наталія Миколаївна – заступник директора з НВР Мачухівського НВК Рябуха Лариса Миколаївна – учитель історії вищої категорії Мачухівського НВК

У збірнику узагальнено матеріал з досвіду роботи вчителя історії Мачухівського НВК Полтавського району Голуба С.В. по формуванню в учнів позитивної мотивації навчальної активності при вивченні історії.

Рекомендовано працівникам відділів освіти районних (міських) методичних кабінетів, учителям історії, студентам історичних факультетів.

ЗМІСТ

Картка обліку об’єкту перспективного досвіду ……………………………………………………4

Анотація досвіду роботи вчителя історії Мачухівського НВК Голуба С.В. ………………5

Опис досвіду роботи ……………………………7

Розробки уроків та позакласних виховних заходів …………………………………………..13

Методичні рекомендації ………………………37

Література ………………………………………38

Прізвище, ім’я, по батькові: Голуб Сергій Васильович

Рік народження: 1953

Освіта: вища Фах: учитель історії

Звання, нагороди: значок «Відмінник народної освіти», значок «Отличник просвещения СССР», звання «Учитель-методист», грамоти управління та відділу освіти, премія імені С.Величка

Посада: директор школи, учитель історії

Адреса досвіду: 38754 Полтавська область, Полтавський район, с.Мачухи, вул. Лялі Убийвовк, 3, Мачухівський НВК

Тема: Засоби формування в учнів позитивної мотивації навчальної активності при вивченні історії

Короткий зміст: додається

Районна виставка освітніх досягнень: ярмарка педтехнологій 2008, 2009

Освітні показники результативності: підготовка призерів обласної та районної предметної олімпіади з історії

Результати олімпіад: 2005-2006 н.р. – ІІ місце в обласній олімпіаді 2006-2007 н.р. – ІІІ місце в районній олімпіаді 2009-2010 н.р. – 1 призове місце в районній олімпіаді 2010-2011 н.р. – 2 призових місця в районній олімпіаді

Каменем спотикання на шляху до якісної освіти уже давно стали втрата частиною учнів мотивації до навчання, зацікавленості у її результатах. Тому вчитель історії Голуб Сергій Васильович в пошуку засобів формування в учнів позитивної мотивації навчальної активності. Виходячи з досвіду власних напрацювань, учитель переконаний, що орієнтація на підтримання зовнішньої мотивації у вигляді контролю веде до поступового і неухильного зниження інтересу до навчання, а для того, щоб учень прагнув учитися, умів оволодівати знаннями, його необхідно зацікавити. Враховуючи особливості рейтингу освітньої компетентності в середовищі учнів, виходячи з багаторічного досвіду, об’ємної роботи з учителями-предметниками, внутрішню мотивацію навчальної активності учнів С.В.Голуб поділяє на такі складові: професійна мотивація, громадянська мотивація та мотивація інтересу, уподобання. Завдання своє вбачає в досягненні оптимальності засобів органічного поєднання цих складових на «заведення» учнів, «провокування», пробудження в них жадоби до знань, бажання активної навчальної діяльності. З цією метою вчителем напрацьовано об’ємний комплекс методичних засобів створення умов для самореалізації дитини відповідно її інтересів, запитів і навчальних можливостей, якими педагог забезпечує стимулювання інтересу до нових знань, розвиток дитини через вирішення проблем і використання знань у конкретній практичній діяльності. Опис досвіду роботи На успішну реалізацію завдання щодо забезпечення доступу сільського школяра до якісної освіти та формування всебічно гармонійно розвиненої особистості наука і практика пропонують пересічному вчителю широке розмаїття форм, методів і освітніх технологій. Можливостями свого професійного рівня вчитель шукає поміж них також і ефективний засіб уникнення негативних факторів, що мають сьогодні прояв при здійсненні навчально-виховного процесу. Відповідно методичної проблеми закладу «Розвиток творчого потенціалу вчителя та учня шляхом впровадження інноваційних технологій навчання» вчитель Голуб С.В. працює над питанням «Засоби формування в учнів позитивної мотивації навчальної активності при вивченні історії». Він поділяє думку про те, що втрата частиною учнів мотивації до навчання, зацікавленості у результатах – камінь спотикання на шляху до якісної освіти. З досвіду власних напрацювань, зокрема і з питань «Проблемний метод як ефективний засіб реалізації природних навчальних можливостей учня», «Організація дослідницької роботи учнів при вивченні історії», вчитель переконаний, що орієнтація на підтримування зовнішньої мотивації у вигляді контролю веде до поступового і неухильного зниження інтересу до навчання, оскільки при цьому придушується «я» учня, ущімлюється його внутрішня мотивація. Поставити учня в таку ситуацію, при якій розвиватиметься його «я» - головна вимога вчителя до методичних комплексів своїх уроків. Для того, щоб учень прагнув вчитися, вмів оволодівати знаннями, його необхідно зацікавити. Саме тому, як правило, мета уроку Сергія Васильовича розпочинається словами: «Допомогти учням… Зацікавити учнів…». Він не дотримується стандартів, встановлених шаблонів. Будь-який етап уроку будує творчо, фантазує, шукає особливих, оригінальних засобів стимулювання навчальної праці учня. Не дати предмету загубитися поміж іншими предметами, відчувати на собі атмосферу інших уроків, перерви, психологічно налаштувати учнів на урок історії – завдання інтелектуальної розминки, якою учитель розпочинає кожний урок. Вона проводиться у різних формах: «Мікрофон», «Продовж мене», «Марафон», «Хронологічний калейдоскоп» тощо. Враховуючи особливості рейтингу освітньої компетентності в середовищі учнів, виходячи з багаторічного досвіду, об’ємної роботи з учителями- предметниками, співробітництва з Інформаційним центром відділу освіти з даного питання, внутрішню мотивацію навчальної активності учнів С.В.Голуб поділяє на такі складові: професійна мотивація, громадянська мотивація та мотивація інтересу, уподобання. Завдання своє вбачає в досягненні оптимальності засобів органічного поєднання цих складових на «заведення» учнів, «провокування», пробудження в них жадоби до знань, бажання активної навчальної діяльності. З цією метою вчителем напрацьовано об’ємний комплекс методичних засобів створення умов для самореалізації дитини відповідно своїх інтересів, запитів і навчальних можливостей як під час опитування або закріплення засвоєного, так і в процесі аналітичної роботи над новим матеріалом. Головне для Сергія Васильовича – дати кожному простір для роздумів, догадок, історичних паралелей, висновків. На його уроках традиційними стали проблемні ситуації, цікаві логічні завдання і дискусії. А питання «Чому?», «Як ти гадаєш?», «Доведіть», «Аргументуйте» звучать на кожному кроці. Поєднавши в різних варіантах динаміку від проблемного викладу вчителем до самостійної пошуково-дослідницької роботи учнів, Голуб С.В. вважає, що в умовах, коли вчитель працює в різнорівневих класах і має неповторну комбінацію потреб, інтересів і можливостей дітей, забезпечення високого рівня їх активності і самостійності оптимізується інтерактивними засобами. Щоб «завести» учнів, «захопити їх» навчальною роботою, використовує надбання власної творчої скарбнички. Так, семикласникам пропонується текст-характеристика Київської Русі середини ХІ століття: «Київська Русь велика, але слабка держава на сході Європи. Її правителі пихато величали себе Великими Київськими князями. Хоч в дійсності були васалами імператорів Візантії, покірно схиляли голову перед королями Франції, Польщі, Угорщини, Швеції, Норвегії, імператорами Священної Римської імперії. Великі Київські князі неспроможні захистити державу від хозар і платили їм данину, не зуміли припинити спустошливі набіги кочовиків. Країна була язичницькою, тому до неї зверхньо ставились європейські держави, називаючи її варварською. В країні було лише кілька міст. Писемності і книгописання не було. Освіченими лише були члени князівської родини». З вибухом емоцій і завзяттям учні досліджують її текст та захищають свою позицію, виконуючи завдання до її змісту: «Чи погоджуєтеся ви з такою характеристикою? Обґрунтуйте свою думку». З таким же ефектом «заводить» восьмикласників складений учителем віршований твір та завдання до нього: «Плаче султан від безсилля, До небес волає: - Дошкуляють козаки!!! Що робить?... Не знає. Їх ні флот не зупинив Й грізні яничари, Ні ланцюг через Дніпро. Отакі шайтани! Ніч мина… і не одна… Думає, гадає… І, нарешті, Королю листа посилає: -Козаків приборкай ти – слова спокій крають, Хай на морі і на суші мене не чіпають! А не зробиш, що кажу, – розорю державу… Справа дійде і до того, що спалю Варшаву». Завдання: 1. Чи дотримується автор історичної достовірності? Обґрунтуй свою думку. 2. Кому симпатизує автор? Чому ти так вважаєш? 3. Які почуття у тебе пробуджують слова тексту? 4. Цей документ ти використаєш для підтвердження «світла» чи «тіні» в долі українського народу І половини XVII ст.? Чому? Такими матеріалами вчитель домагається активної навчальної діяльності учнів через організацію роботи над ними в парах, групах, засобами «Круглий стіл», «Засідання експертної групи», «Займи позицію» тощо. Вони є вдалим засобом шляхом діалогу вести учнів від мотивації інтересу до професійної та громадянської мотивації. «Коли це було? Чи потрібно це нам через кілька століть?» - запрошує вчитель учнів до спільних роздумів та обґрунтування значимості знань історії для сучасних поколінь. У творчому надбанні Голуба С.В. щодо формування мотивації активної навчальної діяльності поєднанням пробудження навчального інтересу та усвідомлення професійної, громадянської необхідності знань чільне місце займає дискусія («Круглий стіл», «Засідання експертної групи», «Форум», «Симпозіум», «Концентричні кола»). В практиці її проведення Сергій Васильович вдається до поєднання роботи в групах та засобу «Акваріум» для розвитку творчих можливостей дитини щодо складання власного проекту глибоких суспільних перетворень як альтернативи офіційно відомих в історії. Пробудити активність самого пасивного, захопити учня радістю перемоги, власної рівноцінності, перевірити себе, свої знання та вміння їх мобілізувати в екстремальній ситуації – ось неповний перелік покликання навчальної інтелектуальної гри як складової частини методичного комплексу його уроків («Історичний міні-футбол», «Пан або пропав», «Розумники-розумниці» тощо). Їх комплект, розроблений учителем, увійшов у збірку «»Дидактичні матеріали з історії «Від минулого до сьогодення». Їх можливостями (гра «Пакет Сократа», гра «Із скарбнички народної мудрості») в учнів формується переконання в необхідності оволодіння навичками самостійного здобуття знань. Голуб С.В. реалізує творчий потенціал учня через формування в нього бажання активної навчальної діяльності поєднанням класної і позакласної роботи, що ґрунтується на інтересах й уподобаннях дітей. Ефективним стимулятором їх пізнавальної активності є ігри «Що?Де?Коли?», «Брейн-ринг», «Самий розумний», конкурс «Лелека» тощо. Особливе питання вчителя – навчальна активність дітей, які схильні до вивчення історії. Для стимулювання їх активності, створення простору для їх самореалізації, утримання високого рейтингу Сергій Васильович доручає їм виконання функцій консультантів, опонентів, рецензентів, доповідачів, капітанів команд тощо. Вони залучаються до проведення взаємоперевірки, розробки завдань, є членами команд закладу гри «Брейн-ринг», «Дебати», учасники предметних олімпіад. За п’ять останніх років його учні вибороли чотири призових місця на районній олімпіаді. Його учень двічі поспіль виборював друге місце на обласній олімпіаді. Одинадцять учнів-випускників даного закладу стали його послідовниками. 9 клас Тема: Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років ХІХ століття у підросійській Україні Мета: Допомогти учням усвідомити буржуазний характер реформ адміністративно-політичного управління та їх обмеженість щодо зміни існуючого суспільно-політичного ладу. Розвивати навички аналізу інформації, формування та обґрунтовування власних суджень, формувати критичне мислення. Виховувати толерантність, шанобливе ставлення до людини, її прав і свобод, почуття національної гідності. Формувати позитивну мотивацію навчальної активності учнів. Тип уроку: комбінований Обладнання: підручник, тематична карта, контурні карти, матеріали гри «Пакет Сократа» Хід уроку І. Інтелектуальна розминка / (Хронологічний калейдоскоп «Кріпосне право в Україні»). ІІ. Перевірка знань Гра «Пакет Сократа» Працює три експертні групи по розкриттю кодів для одержання «Пакета Сократа», тлумачення змісту вислову Сократа «Я знаю, що я нічого не знаю» ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Шляхи переходу до індустріального суспільства. 2. Що таке реформа? 3. Що дала для капіталістичного розвитку селянська реформа 1861 року? 4. Що від феодалізму вона залишила? 5. Чи потрібні були зміни в інших Аналіз сферах життя суспільства, учнями інформації зокрема в сфері адміністративно- про двигун політичного управління? внутрішнього згорання, його роботу 6. Для чого нам необхідні ці знання? Аналітична робота учнів по мотивації теми 7. Які реформи були проведені у 60-70-х роках у сфері адміністративно-політичного управлін- ня. Таблиця № з/пНазва реформи Рік Що дала для капіталістичного розвиткуЩо дала для збереження феодального ладу.
Аналітична робота учнів з текстовою інформацією 8. Чи змінили існуючі порядки реформи Учні адміністративно-політичного управління? діляться власними міркуван- нями 9. Що зберегли в політичній системі ці Учні діляться реформи? Чому? Що це означає? власними міркуваннями ІV. Систематизація: супроводжуюча Домашнє завдання: опрацювати § 22 п.1-6; завдання №3,8 на стор. 190; повторити § 20. 9 клас Тема: Зміни в соціальній структурі. Повсякденне життя. Початок трудової еміграції Мета: Довести, що реформи 60-70-х років ХІХ століття зумовили утвердження в українському суспільстві буржуазної соціальної структури. Сформувати в учнів уяву про становище соціальних верств, особливості їх повсякденного життя, причини та початок трудової еміграції. Розкрити суть поняття «пролетаріат», «еміграція». Розвивати навички роботи з текстом, діаграмою, формування висновків та обґрунтування власних суджень, формувати навички критичного мислення. Формувати в учнів позитивну мотивацію навчальної активності, виховувати почуття національної гідності, поваги до людини, її соціального статусу. Тип уроку: комбінований Обладнання: підручник, дошка, кольорова крейда, карта Хід уроку І. Інтелектуальна розминка Хронологічний калейдоскоп ІІ. Перевірка знань 1. Таблиця «Демократичні реформи 60-70-х років». 2. Розкрити наслідки реформи. 3. Чому реформи 60-70-х років ХІХ століття називають буржуазними (демократичними)? 4. В чому полягає обмеженість реформи 60-70-х років ХІХ століття? 5. Повідомлення «Українські підприємці ХІХ століття». ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Мотивація теми. 2. Словник нових термінів. 3. Що таке «модернізація»? 4. Що таке соціальна структура суспільства? Діалог учитель- учень, 5. Яка соціальна структура феодального учень- суспільства? учень 6. Яка соціальна структура капіталістичного суспільства? 7. Зміни в середовищі селянства. Робота за текстом по складанню діаграми 8. Зміни в середовищі поміщиків. 9. Пролетаріат та його становище. Дайте порівняння селянства та пролетаріату 10.Українська буржуазія, її особли- Діаграма: вості та їх причини. національний склад буржуазії 11.Зміни в середовищі інтелігенції. 12.Модернізація повсякденного життя. Робота з інформацією в групах 13.Початок трудової еміграції: Робота з причини,оцінка. контурною картою ІV. Систематизація: супроводжуюча Домашнє завдання: § 22 п.7-11, § 23, повторити § 21, § 22 п.1-6 9 клас Тема: Модернізація українського суспільства в середині – другій половині ХІХ століття (світло чи тіні?) Мета: Допомогти учням дати узагальнюючу оцінку модернізації українського суспільства в середині – другій половині ХІХ століття. Формувати в учнів навички самостійного узагальнення, оцінки історичних явищ і процесів, формування та обґрунтування власних суджень, ведення дискусії. Розвивати їх критичне мислення. Формувати позитивну мотивацію навчальної діяльності учнів, виховувати почуття національної гідності та громадянської активності. Тип уроку: урок узагальнення Обладнання: карточки для роботи в групах Провідний метод: дискусія (симпозіум) Епіграф уроку: «Я знаю, що я нічого не знаю» Сократ Хід уроку І. Інтелектуальна розминка «Марафон», хронологічний калейдоскоп ІІ. Завдання уроку. Тлумачення Діалог з учнями його теми та епіграфа ІІІ. 1. Клас ділиться на групи (5-6 чоловік). 2. Групи розділяються за двома напрямка- ми розгляду проблеми (питання дискусії): - групи, що працюють за напрямком «світло» - групи, що працюють за напрямком «тіні» 3. Групам роздаються карточки із завданнями для підготовки інформації (власних суджень, їх обґрунтування, захисту). Картка №1. Модернізація соціально- На виконання економічних відносин завдання (група №1 – «світло», дається група №2 – «тіні») 4 хвилини Картка №2. Модернізація суспільно- Групи політичного життя визначають (група №3 – «світло», свого група №4 – «тіні») речника для виступу Картка №3. Модернізація повсякденного життя (група №5 – «світло», група №6– «тіні») 4. Виступ речників груп (їх можуть доповнювати члени групи, їм можуть задавати питання представники групи-опонента). Послідовність виступу груп: а) група №1 – група №2 Дискусія груп за б) група №3 – група №4 векторними позиціями в) група №5 – група №6 виділених питань проблеми. Дозволяється взяти в ній участь представникам інших груп 5. Проведення обліку, обґрунтування учнями (групами) власних суджень завершує вчитель запитанням. 6. «Про події якої давнини Учні вносять свої ведемо мову»? Чи потрібні нам пропозиції щодо ці знання? значимості цих знань для них(професійний, громадянський аспекти та мотивація інтересу) 7. На основі даної учнями мотивації теми групам дається завдання на карточці. Карточка №1, №2, №3, №4, №5, №6 Завдання: Розробити проект На виконання модернізації українського завдання суспільства середини ХІХ ст. дається 4 хвилини 8. Заслуховуються та обгово- «Акваріум» рюються підготовлені групами проекти. ІV. Підсумок уроку вчителем. Атестація учнів. V. Домашнє завдання: повторити тему «Модернізація українського суспільства у середині – другій половині ХІХ століття» 10 клас Тема: Велика Британія у 20-30-х роках ХХ століття Мета: Допомогти учням усвідомити особливості внутрішньо- та зовнішньополітичного життя Великої Британії у 20-30-х роках ХХ століття, зміст та результати діяльності урядів консерваторів та лейбористів на подолання кризових явищ повоєнних років та Великої депресії. Розвивати навички дослідницької роботи з писемними джерелами, формування власних висновків, суджень та їх обґрунтування, ведення дискусії. Формувати позитивну мотивацію навчальної діяльності, політичну ерудицію та громадянську компетентність в питаннях подолання кризових явищ в економічному житті. Тип уроку: комбінований Обладнання: підручники з курсу всесвітньої історії періоду 20-30-х років ХХ століття, контурна карта, тематична карта. Хід уроку І. Інтелектуальна розминка Хронологічний калейдоскоп ІІ. Перевірка знань Гра «Скарбничка народної Пакет отримує мудрості» команда На одержання пакету з і пояснює зміст матеріалами скарбнички вислову з народної народної мудрості групи мудрості мають розгадати коди ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Яка офіційна назва Великої Британії? Діалог учнів 2. Що вам відомо про її участь у Першій світовій війні? 3. Які наслідки мала ця війна Робота з текстом для Великої Британії? підручника. Власні висновки учнів 4. Які політичні сили здійснювали Робота з управління країною в 20-30-х роках? таблицею підручника 5. Які головні завдання та шляхи їх Робота з розв’язання вбачали уряди консерва- таблицею торів і лейбористів: підручника - проблема Північної Ірландії; Поняття «бюджет» - шахтарське питання. а) Чи сприяли ці проблеми вирі- Учні пропонують шенню економічних питань, свої версії що стояли перед країною? б) Чому у Великій Британії наявні Учні труднощі і конфлікти обмінюються не привели до комуністичної своїми думками революції? в) Чи є повчальним для сьогодення Учні пропонують України досвід консерваторів? свої обґрунтування 6. Підсумки політики урядів на Робота з текстом. кінець 20-х років (Дайте їм оцінку) Учні дають оцінку 7. Зовнішні проблеми Великої Британії. 8. Велика депресія та її наслідки. Робота з документами 9. Спроби реформування коло- Робота з картою ніальної імперії. ІV. Систематизація: супроводжуюча V.Домашнє завдання: опрацювати § 16, завдання 4. 10 клас Тема: США в 20-30-х роках Мета: Допомогти учням усвідомити особливості розвитку США у 20-30-х роках як лідера світу, суть та ознаки «Проспериті» та Великої депресії в цій державі, зміст та значимість «нового курсу» Рузвельта. Продовжити роботу над удосконаленням навичок десятикласників щодо аналітичної роботи з довідковим матеріалом, формування та захисту власних суджень, оцінок історичних явищ і процесів на прикладі історії США 20-30-х років. Формувати в учнів позитивну мотивацію навчальної діяльності, виховувати шанобливе ставлення до інтелекту людини та демократії. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу Методичний комплекс уроку: діалог, дослідницька робота, дискусія Обладнання: карта (атлас) «Країни світу у 20-30-х роках ХХ століття». Методичний апарат підручника із всесвітньої історії (10 клас, 2004, 2010р.) Хід уроку І. Інтелектуальна розминка Хронологічний калейдоскоп 1. США на карті світу Робота з картою 2. США: наслідки Першої світової війни: Лідер чи посередня держава? Робота з таблицею і схемою (с.174) 3.Чому Вільсон програв вибори? 4. Політика республіканців. Робота зі схемою (с.177) 5. Період «Проспериті», суть Діаграми (с.179) та результати. 6. Велика депресія: ознаки, Діаграма (с.61) наслідки підр.2004). Прогноз учнів (робота з текстом с.61 (2004), зі схемою с.181 (2010)) 7. Ф.Рузвельт «Новий курс» - тріумф людського інтелекту Документи №1,2 і порятунок США. (с.63) ІІ. Систематизація (супроводжуюча) ІІІ. Домашнє завдання: опрацювати § 15 (2010), § 7 п.3, § 8 (2004), завдання ст. 181 №2, №9. 10 клас Тема: Франція в 20-х роках ХХ століття. Народний фронт у Франції та Іспанії Мета: Допомогти учням усвідомити особливості політичного та соціально-економічного розвитку Франції у 20-х роках, прояви та наслідки кризи у Франції та Іспанії, утворення, прихід до влади та наслідки діяльності урядів Народного фронту в цих країнах. Розвивати навички дослідження, формування та захисту власних суджень, роботи з картою тематичною та контурною. Виховувати шанобливе ставлення до людини, інших народів, їх національної гідності. Тип уроку: комбінований Обладнання: карта, підручник, дошка, контурна карта. Хід уроку І. Інтелектуальна розминка Хронологічний калейдоскоп ІІ. Перевірка знань 1. Завдання №4 ст.188 2. Гра «Історичний хокей» ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Мотивація теми. Робота зі словником Робота із текстом та складання 2. Наслідки Першої світової плану. війни для Франції. Діаграма 3. Особливості умов та досягнення економічного життя Франції Таблиця (ст.190) в 20-х роках. 4. Політичне життя у Франції: політичні блоки та гасла боротьби за владу. 5. Зовнішня політика: досягнення Тези повідомлення та прорахунки. за текстом 6. Велика депресія у Франції та Спільні та Іспанії. відмінні риси з Великою Британією 7. Уряди Народного фронту у Аналітична Франції та Іспанії робота: причини виникнення, прихід та боротьба за владу наслідки. ІV. Систематизація: супроводжуюча Домашнє завдання: опрацювати § 17, завдання 2, § 10, повторити § 16. Брейн-ринг «Я знаю тільки одну науку – науку історію» Мета: Пробудити в учнів інтерес до історії на формування в них позитивної мотивації навчальної діяльності з даного предмета. Учасники гри: дві команди в складі 5-7 осіб. Умови гри: ведучий повідомляє зміст питання. Командам на обдумування відповіді відводиться 30 секунд. Право відповідати надається тій команді, яка першою повідомила про свою готовність відповідати дзвінком. Якщо дзвінок команда подає до закінчення повідомлення змісту питання ведучим, вона позбавляється права відповідати. Гра проводиться в три тури по 15 запитань кожен. Переможцем є команда, яка перемогла в 2 турах. Правильна відповідь на питання оцінюється 1 балом. Переможцем туру є команда, яка дала більше правильних відповідей. І тур 1. Стародавні греки називали її Борисфеном, римляни – Данапарис, турки – Узу. Як ця річка називається зараз? (Дніпро) 2. У якій європейській державі немає Конституції? (У Великобританії) 3. У якому місті, крім Києва, є вулиця Хрещатик? (У Черкасах) 4. Яке плодове дерево стародавні шумери називали «деревом життя»? (Фінікову пальму) 5. Яка офіційна назва Англії? (Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії) 6. Як у Стародавньому Римі називали свято на честь перемоги? (Тріумф) 7. Яким чином рекламували свої товари середньовічні майстри? (Вивішували їх біля входу до майстерні) 8. Як історично називають групу країн, розташованих на кордоні Європи, Азії та Африки? (Близький Схід) 9. Стамбул, Константинополь, Візантій, Царгород. Що об’єднує ці міста? (Це назва одного міста) 10. Стародавні греки-переселенці дали цьому півострову назву, яка в перекладі означає «країна телят». Грецька назва півострова стала назвою сучасної європейської держави. Якої? (Італії) 11. Чим прославився єгипетський фараон Тутанхамон? (Багатством своєї гробниці) 12. Людей вражали їхні велетенські розміри. Араби навіть склали приказку, останнє слово якої ви маєте назвати: «Усе на світі боїться часу, а час боїться …» (Пірамід) 13. У ході розкопок палацу одного з фараонів Стародавнього Єгипту археологи знайшли приміщення з написом біля входу: «Аптека душі». Що знаходилось у приміщенні? (Бібліотека) 14. Яка приправа в Англії У ХІІ столітті цінувалася дорожче, ніж золото? (Перець) 15. Про неї кажуть: вона приходить з роками. Назвіть її. (Мудрість) ІІ тур 1. У якому місті з’явився перший телефонний зв'язок в Україні? (В Одесі у 1882 році) 2. Хто є автором слів: «Світ ловив мене – і не впіймав»? (Г.С.Сковорода) 3. Кому належить афоризм: «Я знаю, що нічого не знаю»? (Сократу) 4. У якій стародавній державі мати виряджала на війну сина зі словами: «З ним або на ньому»? (У Спарті, даючи щит) 5. Чому поклала початок подія, яка відбулася у Греції у 776 році до н.е.? (Олімпійським іграм) 6. Як називають учнів Христа? (Апостолами) 7. Скільки законних дружин мав І.Грозний? (Дев’ять) 8. У ХV столітті престол у Москві займав Василь Темний. Чому його так називали? (Він був сліпим) 9. Скільки часу тривала Друга світова війна? (Шість років і один день) 10. Яку історичну подію описано в «Іліаді» та «Одіссеї»? (Троянська війна) 11. Яке слово у римлян означало «змагання співаків і музикантів»? (Концерт) 12. Як називають витвір високої майстерності? (Шедевр) 13. Як називається точний календарний час певної події, куди входять число, місяць, рік? (Дата) 14. Назвіть автора картини «Останній день Помпеї». (Карл Брюллов) 15. Назвіть повне прізвище гетьмана Івана Мазепи. (Мазепа-Калединський) ІІІ тур 1. Назвіть сім чудес світу. (Піраміди в Єгипті, «висячі сади» Семіраміди у Вавилоні, храм Артеміди в м.Ефес, статуя Зевса Олімпійського, мавзолей у Галікарнасі, маяк на о.Форос, Колос Родоський) 2. Назвіть олімпійських богів. (Зевс, Посейдон, Гадес, Гестія, Гера, Арес, Афіна, Аполлон, Гермес, Артеміда, Гефест та ін.) 3. Назвіть області центри України. (Київ, Миколаїв, Одеса, Херсон, Львів, Житомир, Черкаси, Суми, Харків, Полтава тощо) 4. Назвіть першого гетьмана. (Д.Вишневецький) 5. Назвіть останнього українського гетьмана. (К.Розумовський) 6. Назвіть світові релігії. (Християнство, іудаїзм, іслам, буддизм, індуїзм тощо) 7. Хто був сином княгині Ольги і князя Ігоря? (Святослав) 8. Яке місто називали молодшим братом Києва? (Чернігів) 9. Як називається насип над стародавньою могилою? (Курган) 10. Хто був останнім кошовим війська запорізького? (Петро Калнишевський) 11. Хто в Україні видрукував перший буквар? (Іван Федоров) 12. Як називають житло ченця в монастирі? (Келія) 13. Цими грішми в Італії платили найманим воїнам. А як стали називати тих, хто отримував ці гроші? (Сальдо – гроші, а найманих воїнів стали називати солдатами) 14. Актриса, яка зіграла роль Роксолани в однойменному фільмі. (Ольга Сумська) 15. Остання цариця Єгипту з роду Птоломеїв – знаменита …(Клеопатра) Підведення підсумків гри. Інтелектуальна гра «Історичний міні--футбол» Мета: пробудити в учнів інтерес до історії та формувати на цій основі позитивну мотивацію вивчення предмета Участь у грі бере дві команди. Кожна команда має в своєму складі 5 гравців (в класі можна сформувати кілька команд). До складу команди входить: воротар, форвард, три гравці захисту-нападу. Гру можна проводити в рамках теми уроку, теми розділу, розділу, курсу. Для образного сприймання ходу гри на класну дошку (листок ватману) наноситься схема футбольного поля та розміщення на ньому гравців команд (див. додаток №1). Кожний гравець має бейджик з назвою команди та своїм номером (1, 2, 3, форвард, воротар). Кожен гравець підготовляє собі до 10 питань в межах визначеної теми. Воротар питань не готує. Питання можна записати на листок. Передавати свої питання іншому гравцеві команди забороняється. Керувати командою під час гри має право форвард (капітан). Гра розпочинається запитанням ведучого (вчителя) до обох команд. Гру розпочинає та команда, яка в межах 30 секунд першою правильно відповідає на поставлене питання. Капітан цієї команди чітко повідомляє, який з гравців групи захисту-нападу проводить атаку («Атакує №1», або «Атакує №2», або «Атакує №3»). Гравець, названий капітаном, повідомляє, кого з гравців команди –суперника він атакує (наприклад «Атакую №2», або «Атакую №1», або «Атакую №3»). Не піддається атакуванню з польових гравців тільки форвард. Після свого повідомлення цей гравець називає одне з підготовлених питань. На нього названий суперник має дати відповідь (задавати одне питання кілька разів забороняється). Якщо гравець-суперник дав правильну відповідь – то атака перехоплена і її розпочинає команда – суперник. Якщо ж гравець-суперник не дав правильну відповідь – то атакуючий гравець повідомляє «Відповідь не прийнята». Він називає правильну відповідь. Це означає, що атака цієї команди продовжується. І капітан повідомляє про атаку другим гравцям команди. Цей гравець виконує дії ті ж, які виконував перший гравець. Але атакувати він може тільки того суперника, який ще не був атакованим. Якщо ж на його питання не відповів суперник і він сам дає правильну відповідь – атака команди продовжується. Капітан повідомляє про атаку третього гравця захисту-нападу. Якщо і його атака пройшла успішно – то це означає, що лінія захисту-нападу вивела форварда на ударну позицію. Капітан повідомляє: «Атакує форвард». Форвард задає питання воротареві. Якщо воротар дав правильну відповідь – це означає, що атаку відбито і команда, яка захистилася розпочинає свою атаку. Якщо воротар не дав правильну відповідь – це означає, що м’яч влетів у ворота (атакуюча команда забила гол). При цьому самому форварду треба дати відповідь на своє питання. Якщо він, як і будь-хто із гравців цієї команди, не дає відповідь на своє питання – то команда-суперник б’є штрафний удар по воротах атакуючої команди (форвард задає питання воротареві і якщо останній не відповідає – штрафний удар завершується голом). Атака переходить до команди, що успішно виконала штрафний удар. Якщо воротар відповів на питання штрафного удару, його команда розпочинає атаку спочатку. В ході гри забороняється підказувати (ведучий може покарати команду за це штрафним ударом). Для образного сприймання ходу гри гравець атаки може вручати гравцю захисту м’яч (навіть тенісний). Межі гри можна визначити часовими рамками або кількістю пропущених голів. Якщо участь у грі бере кілька команд, порядок її проведення визначає вчитель. Переможцем є команда, яка забила більше голів (отримала більше перемог при участі в грі кількох команд). У випадку однакої кількості перемог двох команд, переможець визначається за кількістю забитих і пропущених голів. Додаток №1 до інтелектуальної гри «Історичний міні--футбол» Інтелектуальна гра «Пакет Сократа» Мета: зацікавити учнів предметом та допомогти їм мудрістю відомих історичних постатей усвідомити значимість володіння навичками самостійного здобуття знань для одержання доступу до якісної освіти та власного всебічного розвитку. В ході уроку або заздалегідь визначеному його етапі, особливо коли учням потрібно збагнути причину власної неспроможності виконати самостійно пізнавальну дію, доцільно запропонувати учням дану гру. Клас ділиться на експертні групи. Учитель інформує учнів про те, що складність, яку їм зараз непосильно вирішити, допоможе подолати підказка «Пакету Сократа». Але сам пакет зможе відкрити та група, яка в межах визначеного часу першою розгадає коди доступу до нього. Командирам роздаються завдання з кодами. Робота над їх розгадуванням триває 4 хвилини. Переможець отримує пакет, ознайомлюється за його вмістом з висловом грецького філософа Сократа та тлумачить його розуміння. Коди доступу до пакета Сократа Експертна група №1 Код №1 1. Де в Україні вперше запрацював телефонний зв'язок? 2. Що таке «біржа»? Код №2 Контурна карта: стор.9, завдання 5 Код №3 До реформи пан отримував з господарства селянина 10 рублів прибутку. Яку суму плати за землю визначить пан для селянина? Відомо, що банк річних виплачує на вкладену суму 3%. Коди доступу до пакета Сократа Експертна група №2 Код №1 1. Назвіть особливості української індустріалізації. 2. Коли в Україні завершено будівництво першої залізниці? Код №2 Контурна карта: стор.9, завдання 5 Код №3 Які обов’язки виконував тимчасово зобов’язаний селянин? Коди доступу до пакета Сократа Експертна група №3 Код №1 1. Де в Україні був пущений перший трамвай? 2. Що таке «капітал»? Код №2 Контурна карта: стор.9, завдання 5 Код №3 Пан визначив, що земля в наділі селянина коштує 400 рублів. Яку суму пану мав заплатити селянин особисто? Яку суму за нього пану заплатить держава? «Я знаю, що я нічого не знаю» (Сократ) Як ви розумієте цей вислів?
Інтелектуальна гра «Скарбничка народної мудрості» Мета: зацікавити учнів предметом та допомогти їм засобом народної мудрості усвідомити значимість володіння навичками самостійного здобуття знань для одержання доступу до якісної освіти та власного всебічного розвитку. Умови гри аналогічні грі «Пакет Сократа». Команда-переможець отримавши доступ до «Скарбнички народної мудрості» знайомиться з наявним у ньому текстом зі скарбнички народної мудрості і тлумачить його розуміння. Коди на доступ до пакета «Скарбничка народної мудрості» Експертна група №1 Код №1 1. Розставте в хронологічній послідовності правління президентів США: Рузвельт, Гувер, Гардінг, Кулідж. 2. Чи уникли США Великої депресії? Код №2 Контурна карта: стор. 13, завдання 1 Код №3 Чим «новий курс» Рузвельта відрізняється від економічної політики інших президентів США 20-30-х років ХХ століття? Коди на доступ до пакета «Скарбничка народної мудрості» Експертна група №2 Код №1 1. Назвіть президентів США 20-30х років ХХ століття. 2. Як називався принцип зовнішньої політики США у 20-х роках ХХ століття? Код №2 Контурна карта: стор. 13, завдання 1 Код №3 Які факти свідчать про лідерство США у світі після Першої світової війни? Коди на дос